а еще лучше вот:

морда сама пішла вправо, бо туди був нахил, а наліво морді не давав рухатись слизький борт шляху (як колія). після першої спроби відкопатись, та розгайдати автівку, мені вдалось ссунутись назад лесь на корпус авта, але при цьому я ще більше сповз на ріллю..... едине куди я зумів би виїхати, (як що продовжував би) це нижня частина вихилу справа від дороги, не розорана покрита травою поруч з дорогою, але це найнижче місце на шляху, і щоб звідти вирушити додому, довелось би чекати щоб підмерзло (години 3-4)..... можна було би вилізти звідти самому, побудувавши автівці шлях.... але це вимагало занадто великих зусиль і часу.... трактор в цьому випадку раціональніше рішення.

В неділю знову з'їздив по воду, цього разу вдало. Води набрав, та подивився засвітло місце де я того разу вовтузився...... канави на ріллі величеньки.... а вільний шлях дійсно вузенький...... цього разу сніг був, і багнюку трішки приморозило.

Я б того соседа хозяйственного, при встрече вые заставил утрамбовывать распаханную обочину вручную.

...нічого, влітку (як рух пожвавиться) втрамбується само, разом з висадженою картоплею ...або йому самому доведеться колесовідбій будувати

в мемориз добавить срочно!!!